- скорб
- —————————————————————————————скорбіменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
скорб
Смотреть что такое "скорб" в других словарях:
скорбіти — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
скорбіти — скорблю/, скорби/ш і рідко скорбі/ю, скорбі/єш; мн. скорбля/ть; скорбува/ти, у/ю, у/єш, недок., по кому – чому, за ким – чим і без додатка, книжн., рідко. 1) Дуже печалитися, тужити. 2) заст. Бути хворим … Український тлумачний словник
скорбут — скорб ут, а … Русский орфографический словарь
скорбеть — скорб/е/ть … Морфемно-орфографический словарь
скорбеть — скорб еть, бл ю, б ит … Русский орфографический словарь
скорбутный — скорб утный … Русский орфографический словарь
оскърбѣти — ОСКЪРБѢ|ТИ (14), Ю, ѤТЬ гл. 1.Огорчиться, опечалиться: о томь ѹбо не мало оскърбѣ папе||жь. ˫ако прѣже ѿшьстви˫а ѥго не раздрѣши ѥго ѿ запрѣщени˫а. (οὐ μετρίως ἐλυπήϑη) КЕ XII, 248–249; бж(с)твьнии мѹжи… клѣветы неиспытавше приѥмъше, прельщени… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
озълоблѧѥмъ — (6) прич. страд. наст. к озълоблѧти в 1 знач.: ап(с)лъ ре(ч) ходиша въ ѡвчинахъ и въ козь˫ахъ кожахъ лишени скорбѧще ѡзлоблѧѥми. КТур XII сп. XIV2, 285 об.; в милоть˫ахъ. лишаѥми. скорбѧще озлоблѧѥми. (κακουχούμενοι) ФСт XIV/XV, 91в; в пустынѧхъ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
печаловати — ПЕЧАЛ|ОВАТИ (53), ОУЮ, ОУѤТЬ гл. 1.Печалиться, горевать, скорбеть: Скорби о грѣсѣхъ. възды||хаи о съблазнѣхъ. печалѹи и о падении своѥмь да ѡчистишисѧ. Изб 1076, 12–12 об.; и много печаловаше игѹменъ ѥго ради. [брата] ведыи ˫ако въ мнозѣ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Долоцкий, Александр Ив. — магистр СПб. дух. ак., свящ. ц. Всех скорб.; р. 1817, † 1860 г. {Половцов} … Большая биографическая энциклопедия
